Проект новых правил рыбалки в Украине

Знаю, что многие сейчас ищут проект новых правил любительского рыболовства Украины, но не могут найти. Уже пару дней, я их углубленно изучаю и совсем скоро выскажу некоторые мысли. Пока публикую в состоянии которое попало мне на глаза:
ПРАВИЛА
любительського рибальства
I. Загальні положення
1. Ці Правила визначають порядок, основні вимоги та принципи щодо здійснення любительського рибальства у водних об’єктах загального використання в межах та обсягах безоплатного добування (вилову), права та обов’язки риболок-любителів, норми добування (вилову), заборонені місця, строки добування (вилову), мінімальні розміри водних біоресурсів, дозволених для добування (вилову), умови проведення спортивних змагань з рибальства і підводного полювання, район дії, дозволені та заборонені знаряддя і способи добування (вилову) та інше.
2. У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:
внутрішні водойми – озера, річки та їх придаткові системи, водосховища, ставки, канали, а також технічні водні об’єкти;
придаткові системи водойм – непроточні при найнижчому рівні води: протоки, гирла, озера та інші водойми, в тому числі ті, які тимчасово заливаються водою в період весняної повені;
рибогосподарські водні об’єкти (їх частини) загального використання – водні об’єкти, на яких дозволяється здійснювати любительське рибальство на умовах загального використання водних біоресурсів в межах та обсягах безоплатного вилову;
рибалка-любитель – особа, що здійснює любительське рибальство;
рибальство з берега – вид любительського рибальства, яке здійснюєтьсярибалкою-любителем з берегової лінії та/або в 10 метрах від урізу води дозволеними знаряддями добування (вилову);
маломірний плавзасіб – транспортний плавучий засіб (судно) з якого здійснюється любительське рибальство;
зимове рибальство – вид любительського рибальства яке здійснюється рибалкою-любителем в зимову пору року з берега, з маломірного плавзасобу або льоду дозволеними знаряддями добування (вилову);
маломірний плавзасіб – судно з якого здійснюється любительське рибальство;
нерест – період масового розмноження диких тварин.
нерестовище – водойма або рибогосподарський водний об’єкт (його частина), на якій відбувається нерест водних біоресурсів;
підводне полювання – вид любительського рибальства, під час якого добування (вилов) здійснюється рибалкою-любителем шляхом вільного пірнання у водне середовище із затримкою подиху (без автономного дихального пристрою), з використанням підводної рушниці та спеціального спорядження;
зимувальна яма – поглиблена ділянка дна водного об’єкта, де скупчуються водні біоресурси в зимовий період.
Інші терміни у цих Правилах вживаються у значеннях, наведених у Водному кодексі України та Законі України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів».
3. Любительський рибальство дозволяється всім громадянам України, іноземцям, а також особам без громадянства у всіх водоймах України, за винятком заборон визначених цими Правилами.
4. Любительське рибальство на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) загального використання здійснюється безоплатно та без надання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах).
5. Любительське рибальство на праві спеціального використання водних біоресурсів здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
6. Перелік рибогосподарських водних об’єктів (їх частини) для загального використання затверджується територіальними органами Держрибагентства на підставі науково-біологічних обґрунтувань.
На водоймах, де науково-дослідні організації не проводять дослідження, обґрунтовані пропозиції щодо визначення рибогосподарських водних об’єктів (їх частини) для загального використання вносяться іхтіологічними службами територіальних органів Держрибагентства.
7. Любительське рибальство поділяється на:
рибальство з берега;
рибальство з маломірного плавзасобу;
зимове рибальство;
підводне полювання;
спортивне рибальство.
ІІ. Район дії Правил любительського рибальства
1. Дія цих Правил поширюється на водойми України та придаткові системи водойм в межах, яких вони сягають за максимальних паводків за винятком водойм, які знаходяться на території природно-заповідного фонду, риборозплідних господарств, водойм, які мають обмеження щодо їх спеціального використання (питні, технічні тощо), штучно створених ізольованих водойм або їх ділянок, на яких добування (вилов) заборонено.
Організацію любительського рибальства та надання рекреаційних послуг в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснює адміністрація об’єкта природно-заповідного фонду.
2. На рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) загального використання забороняється здійснювати промислове рибальство.
На таких водоймах, як виняток, дозволяється проведення відлову старшовікових груп риб, меліоративний вилов водних біоресурсів з метою формування їх оптимального видового та вікового складу, відлову риби з метою запобігання її загибелі, заготівлі плідників для риборозведення.
Добування (вилов) на таких водоймах здійснюється постійно або тимчасово у порядку їх спеціального використання.
3. Район дії цих Правил розповсюджується на водойми таких умовних регіонів:
1) Чорноморський;
2) Азовський;
3) внутрішні водойми.
3.1. До Чорноморського регіону належать:
1) Чорне море в межах територіальних вод з затоками, бухтами, лиманами;
2) ріки, які впадають у Чорне море, з їх придатковими системами (озерами, затоками, каналами, протоками, водосховищами, які мають постійну або тимчасову сполучність з рікою, плавнями та тимчасовими водними об’єктами, а також – усіма притоками у межах поширення максимальних паводків ріки), в таких межах:
р.Дніпро – від місця впадіння у Дніпровський лиман до греблі Каховської ГЕС з притокою Інгулець від гирла Інгульця до с.Велика Олександрівка;
р.Південний Буг – від місця впадіння у Бузький лиман до с.Голоскове Миколаївської області включно;
р.Інгул – від гирла до с.Чернишівка Миколаївської області включно;
р.Дністер з рукавом Турунчук, а також Кучурганське водосховище – в межах Одеської області;
р.Дунай, включаючи озеро Сасик і Стенсівсько-Жебріянські плавні;
внутрішні водойми Автономної Республіки Крим;
внутрішні водойми в межах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.
3.2. До Азовського регіону належать:
1) Азовське море, Керченська протока, Сиваш та інші затоки, бухти і лимани;
2) річки, які впадають в Азовське море, з їх придатковими системами в таких межах:
р.Берда – до греблі Бердянського водосховища;
р.Кальміус – до греблі Павлопольського водосховища;
річки Великий і Малий Утлюк, включаючи обвідний канал, який з’єднує їх з морем;
інші річки, які впадають в Азовське море на території України від витоку до гирла.
3.3. До регіону внутрішніх водойм належать водойми України, за винятком водойм Чорноморського та Азовського регіонів.
ІІІ. Умови здійснення любительського рибальства
1. При здійсненні любительського рибальства об’єктами добування (вилову) є водні біоресурси крім тих, що занесені до Червоної книги України.
2. На рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) любительське рибальство здійснюється безоплатно у порядку загального використання для особистих потреб (без права реалізації), дозволеними знаряддями добування (вилову) в мінімально дозволеному для добування (вилову) розмірі водних біоресурсів при здійсненні любительського рибальства визначеному додатком 1 до цих Правил, за видами водних біоресурсів для добування (вилову) на одного рибалку-любителя за добу при здійсненні любительського рибальства визначеними додатком 2 до цих Правил.
3. Об’єктами любительського рибальства можуть бути всі види водних біоресурсів, за винятком видів, добування (вилов) яких заборонено цими Правилами.
4. Умови любительського рибальства та ділянки виділені для здійснення любительського рибальства на рибогосподарському водному об’єкті (його частині) розміщуються на офіційному веб-сайті Держрибагентства, та відповідного територіального органу Держрибагентства.
5. При проведенні змагань із спортивного рибальства добова норма добування (вилову) не встановлюється, якщо це не передбачено умовами таких змагань.
6. Особини водних біоресурсів, які були виловлені в розмірі, меншому ніж ті, що встановлені цими Правилами, мають бути відразу повернені до водойми в живому стані з найменшими пошкодженнями.
7. Дозволяється на випадок неможливості повернути до водойми у живому та неушкодженому вигляді прилов молоді водних біоресурсів до 10 відсотків від загальної ваги улову, або не більше 1 екземпляру виду водних біоресурсів, що рахується поштучно в улові риболова-любителя (для хижих видів риб).
8. Розміри водних біоресурсів визначаються в свіжому стані:
риб – шляхом виміру довжини від вершини рила (при закритому роті) до початку середніх променів хвостового плавника;
раків та креветок – шляхом виміру довжини по спині від лінії, що поєднує середину очей до краю середньої хвостової пластини;
двостулкових молюсків (мідія та інші) – шляхом виміру найбільшої довжини мушлі.
9. У разі виявлення посадовими особами уповноважених органів державної влади, що здійснюють охорону водних біоресурсів, фактів перевищення добової норми добування (вилову) та (або) прилову молоді водних біоресурсів, весь улов затримується.
ІV. Знаряддя та способи добування (вилову) при здійсненні любительського рибальства
1. Любительське рибальство дозволяється здійснювати такими знаряддями добування (вилову):
1) для добування (вилову) риб не внесених до Червоної Книги України:
гачковими знаряддями лову, у тому числі нахлистовими, донними, поплавковими вудками та спінінгами всіх видів з використанням штучної або природної принади, загальною кількістю гачків на внутрішніх водоймах до 6 одиниць, на Азовському, Чорному морі до 10 одиниць на всіх знаряддях добування (вилову) 1 рибалки-любителя, що використовуються одночасно;
з використання «живця» у якості живої принади, за виключенням видів водних біоресурсів для яких встановлені мінімальні розміри добування (вилову), та які, занесені до Червоної Книги України;
підсакою діаметром до 100 см або «хваткою» («павуком») розміром 1х1 м з вічком сіткового полотна до 10 мм;
з використанням підводної рушниці та спеціального спорядження;
2) для добування (вилову) безхребетних, не внесених до Червоної Книги України:
раків – ручним збором, раколовками будь-якої конструкції (без крил та (або) відкрилків) з діаметром входу до 70 см і вічком не більше 22 мм, підсакою діаметром до 100 см або «хваткою» («павуком») розміром 1х1 м з вічком сіткового полотна до 10 мм, волосінню з приманкою і рогаткою, розщепом – не більше п ‘ яти снастей на рибалку-любителя;
креветок, гамаруса, мотиля – однією підсакою з діаметром до 70 см та розміром вічка не менше 6 мм;
мотиля – однією ручною драгою з діаметром не більше 70 см, без застосування механічних пристроїв, підсакою з діаметром не більше 70 см;
мідій – ручним збором, щипцями, підсакою з діаметром не більше 70 см.
2. Забороняється здійснювати любительське рибальство такими знаряддя добування (вилову):
1) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, іншими сітковими знаряддя добування (вилову) (за виключенням знарядь для добування (вилову) зазначених в підпунктах 1, 2 пункту 1 цього розділу);
2) вибуховими, отруйними, наркотичними речовинами, електроловильними системами (електровудки, електрогони, електрошокери, ультразвукові прилади тощо);
3) іншими знаряддям одночасного масового вилову водних біоресурсів за виключенням знарядь для добування (вилову) визначених піпунктом 2 пункту 1 цього розділу;
4) вогнепальною та пневматичною зброєю (за виключенням підводної рушниці);
5) острогами, луками, арбалетами та іншими колючими знаряддя добування (вилову);
6) донними та поплавковими вудками, спінінгами всіх систем та видів у разі, якщо загальна кількість гачків перевищує на внутрішніх водоймах 6 одиниць, на Азовському, Чорному морі 10 одиниць на 1 рибалку-любителя;
7) інші знаряддями добування (вилову), які заборонені законодавством.
3. Забороняється здійснювати любительське рибальство такими способами:
1) багріння (в тому числі на «драч», «смик» тощо);
2) глушіння;
3) на доріжку (тролінг) на прісноводних водоймах, у разі використання більш ніж двох снастей на одного рибалку-любителя та один маломірний плавзасіб;
4) шляхом облаштування запруд та інших видів загороджень, що частково або цілком перегороджують русло водойм та перешкоджають вільному пересуванню водних біоресурсів;
5) з повним або частковим спуском води з водойми;
6) із використання аквалангів та інших автономних дихальних пристроїв (окрім дихальної трубки);
7) іншими способами, які заборонені законодавством.
4. При здійсненні любительського рибальства забороняється:
1) перебування на водоймі або в прибережній захисній смузі з вибуховими отруйними речовинами та/або знаряддями добування (вилову), застосування яких заборонено цими Правилами;
2) зберігання на водоймі або в прибережній захисній смузі заборонених знарядь добування (вилову) та/або вибухових, отруйних речовин;
3) застосування отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь добування (вилову), електроловильних систем (електровудки, електрогони, електрошокових та ультразвукових приладів, тощо);
4) придбання, збут та розповсюдження водних біоресурсів і продуктів їх переробки без наявності документів, які надають право на зайняття такою діяльністю;
5) миття транспортних засобів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) або в їх прибережних захисних смугах, а також проведення робіт, які негативно впливають на стан водойм (забруднення водойм та прибережних захисних смуг).
6) зупинка маломірних плавзасобів, в заборонених для любительського рибальства місцях, за винятком зупинок поблизу населених пунктів та випадків кінцевої потреби (шторм, туман, аварія тощо);
7) добування (вилов) у водних об’єктах морських звірів та водних біоресурсів, які занесені до Червоної книги України;
8) здійснення спортивного рибальства та підводного полювання в період нересту (крім ділянок рибогосподарських водних об’єктів (їх частини) для загального використання, що визначені територіальними органами Держрибагентства як такі, на яких дозволене любительське рибальство).
9) пересування автотранспортних засобів, крім тих, що належать природоохоронним та правоохоронним органам, по кризі рибогосподарських водних об’єктів (їх частинах) у період льодоставу (за винятком спеціально обладнаних льодових трас);
10) пересування всіх плавзасобів в період нересту на ділянках водойм, визначених нерестовищами, крім суден які використовуються органами рибоохорони та інших уповноважених державних органів, які здійснюють охорону та відтворення водних біоресурсів;
11) здійснення любительського рибальства з незареєстрованих маломірних плавзасобів або таких, що не мають на корпусі чіткого реєстраційного номера (якщо це передбачено законодавством);
12) вивезення (винесення) водних біоресурсів, в кількості та розмірах які перевищують добову норму добування (вилову) встановленому цими Правилами;
13) вилучення із води знарядь добування (вилову), що належать іншим особам, та водних біоресурсів, які знаходяться в цих знаряддях;
14) здійснення самовільного вселення, переселення, акліматизації (реакліматизації) водних біоресурсів, у тому числі нових для фауни України або генетично змінених без погодження таких робіт відповідно до законодавства;
15) добування (вилов) ікряних самиць раків;
16) приховувати та перекручувати інформацію про стан і чисельність добутих (виловлених) водних біоресурсів та їх використання;
17) здійснювати вилов у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) з маломірних плавзасобів.
18) самостійно займатися любительським рибальством дітям до 16 років (крім рибальства з берега);
19) добування (вилов) на водоймах риборозплідних господарств;
20) добування (вилов) на водоймах, що розташовані в зоні евакуації (відчуження) на територіях, радіоактивно забруднених унаслідок катастрофи на Чорнобильський АЕС.
21) добування (вилов) на водоймах, де рибогосподарська діяльність здійснюється в режимі аквакультури та на праві спеціального використання.
22) залишати після себе на берегах водойм і на кризі сміття та інші відходи;
23) пошкоджувати покажчики, щити та інші знаки, встановлені на водоймах та на їх берегах.
24) добування (вилов) на водоймах, що не визначені територіальними органами Держрибагентства як такі, на яких дозволене любительське рибальство;
25) добування (вилов) дельфінів, тюленів, усіх видів осетрових та їх гібридів, лосося, камбали-калкан (в Чорному морі), вирезуба, кутума, шемаї (в Чорноморському регіоні), річкової міноги, форелі, харіуса, чопа, рибця звичайного, вусача (крім нижнього Дніпра), минька, всіх видів крабів, устриць та інших видів, занесених до Червоної книги України.
V . Вимоги для здійснення підводного полювання та спортивного рибальства
1. Підводне полювання дозволяється на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) загального використання.
2. Підводне полювання здійснюється з обов ‘ язковим дотриманням вимог цих Правил щодо строків, місць, норм добування (вилову).
3. Особливості здійснення підводного полювання визначаються в порядку визначеному законодавством.
4. Змагання зі спортивного рибальства проводяться на засадах загального використання водних біоресурсів на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) загального використання, в строки та знаряддями добування (вилову), відповідно до положення про ці змагання, з дотриманням вимог цих Правил та вимог законодавства у сфері фізичної культури та спорту.
5. Положення про змагання зі спортивного рибальства мають відповідати вимогам, визначеним центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури та спорту а також вимогам природоохоронного законодавства, бути затвердженими організаторами змагань та погодженими з територіальним органом Держрибагентства в районі діяльності якого планується проведення змагань.
6. При проведенні змагань зі спортивного рибальства загальна максимальна норма добування (вилову) встановлюється таким чином щоб середні показники добування (вилову), що припадають на одного рибалку-любителя за добу змагань, не перевищували кількість водних біоресурсів для добування (вилову) на одного рибалку-любителя за добу при здійсненні спортивного рибальства (додаток 3 до цих Правил).
VI. Місця та строки заборони добування (вилову)
1. Забороняється добування (вилов) впродовж всього року:
1) у каналах теплоенергоцентралій, підвідних та скидних каналах електростанцій;
2) у підвідних і магістральних каналах, відводах рибогосподарських та меліоративних систем, в шлюзових каналах тощо;
3) у новостворених водосховищах (до особливого розпорядження регіональних управлінь рибоохорони);
4) у верхніх та нижніх б’єфах гребель (гідростанцій) на відстані ближче ніж за 500 метрів;
5) поблизу мостів, які охороняються, в межах режимних зон охорони.
6) на водоймах, що розташовані в зоні евакуації (відчуження) на територіях, радіоактивно забруднених унаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС;
7) у радіусі 500 метрів навколо риборозплідних господарств.
2. Місця заборони (протягом всього року) та строки заборони добування (вилову)на водоймах України визначено додатком 4 до цих Правил.
V ІІ. Заборона добування (вилову) при здійснення любительського рибальства у нерестовий період та на зимувальних ямах
1. Забороняється добування (вилов) здійснення любительського рибальства на нерестових ділянках у період нерест у та на зимувальних ямах.
2. Строки заборони , перелік заборонених ділянок для добування (вилову) у нерестовий період та перелік заборонених зимувальних ям затверджуютьсятериторіальни ми орган ами Держрибагентства відповідно до району діяльності на підставі науково-біологічних обґрунтувань.
3. В період нересту любительське рибальство може бути дозволено наказом відповідного територіального органу Держрибагентства на спеціально визначених ділянках рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) загального використання однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега.
4. Відповідні накази розміщуються на офіційному веб-сайті Держрибагентства, та його територіального органу в районі діяльності якого визначена заборона.
VIII. Обов’язки риболок-любителів
1. Обов’язки рибалок-любителів:
1) дотримуватися вимог цих Правил, та інших вимог законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;
2) виконувати вимоги посадових осіб Держрибагентства та його територіальних органів, що здійснюють державний контроль та управління у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;
3) підтримувати чистоту довкілля та санітарний стан водойм;
4) не залишати після себе на берегах водойм і на кризі сміття та інші відходи, не допускати засмічення та забруднення водойм іншим чином;
5) не допускати пошкодження покажчиків, щитів та інших знаків, встановлених на водоймах та на їх берегах;
6) вживати заходи щодо запобігання загибелі водних біоресурсів, погіршенню середовища їх існування та ліквідації негативного впливу на середовище їх помешкання.
IX. Контроль за дотриманням Правил рибальства та відповідальність за їх порушення
1. Контроль за дотриманням цих Правил здійснюють Держрибагентство, його територіальні органи та інші уповноважені на те державні органи, а також громадські інспектори рибоохорони та громадські інспектори з охорони довкілля.
2. Особи, винні в порушенні Правил рибальства та відповідних нормативно-правових актів у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, несуть відповідальність в установленому законодавством порядку.
3. Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства.
4. Незаконно добуті (виловлені) водні біоресурси підлягають вилученню в установленому законодавством порядку.
5. Збитки відшкодовуються відповідно до такс визначених Кабінетом Міністрів України на частину вилову, що перевищує встановлену норму.
Додаток 1 до Правил
любительського рибальства
(пункт 2 розділу ІІІ)
Мінімальні дозволені для добування (вилову) розміри водних біоресурсів на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) загального користування при здійсненні любительського рибальства
Види водних біоресурсів |
Мінімальні дозволені для добування (вилову) розміри водних біоресурсів на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) загального користування у таких умовних регіонах: | |||
Внутрішні водойми |
Чорноморський регіон р. Дунай з придатковою системою, передгирлова ділянка оз. Сасик |
Азовський регіон |
||
Барабуля | – | 8,5 | – | 8,5 |
Бичок | – | 11 | – | 25 |
Білий амур | 60 | 45 | – | – |
Білизна | 30 | 40 | – | 35 |
Вугор | 50 | 50 | – | – |
В’язь | 28 | 24 | 22 | 22 |
Головень | 24 | 28 | – | – |
Камбала-глоса | – | 15 | – | 17 |
Карась сріблястий | – | 15 | – | – |
Катран | – | 85 | – | – |
Кефаль | – | 20 | – | 20 |
Піленгас | – | 38 | – | 33 |
Сазан (короп) | 35 | 32 | 30 | 30 |
Лин | 20 | 20 | 13 | 17 |
Лящ | 32 | 30 | 20 | 28 |
Мерланг | – | 12 | – | – |
Продовження додатка 1
Оселедець | – | 17 | 16 | 14 |
Підуст | 25 | 25 | – | – |
Плітка (тараня) | 18 | 18 | – | 14 |
Пузанок | – | 11 | – | – |
Рибець | – | 22 | – | 22 |
Сиг | – | 25 | – | – |
Синець | 22 | 24 | – | 24 |
Скумбрія | – | 15 | – | 15 |
Сом | 70 | 60 | 50 | 60 |
Ставрида | – | 10 | – | 10 |
Судак | 42 | 38 | 30 | 38 |
Товстолобик | 60 | 60 | – | 60 |
Чехоня | 24 | 24 | – | – |
Щука | 35 | 32 | – | – |
Беззубка | – | 12 | – | – |
Креветки | – | 3,5 | – | – |
Мідія | – | 5 | – | – |
Перловиця | – | 7 | – | – |
Річкові раки | 10 | 10 | 9 | 9 |
Додаток 2 до Правил
любительського рибальства
(пункт 2 розділу ІІІ)
Дозволені види та кількість водних біоресурсів для добування (вилову)
на одного рибалку-любителя за добу при здійсненні любительського рибальства
Види водних біоресурсів |
Одиниці виміру |
Кількість водних біоресурсів |
Прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби: сом |
шт |
1 |
хижі види риб (судак, білизна, щука) |
шт |
3 |
інші види риб** |
кг |
3* |
Водні безхребетні: раки |
шт |
30 |
Двостулкові молюски |
кг |
10 |
Креветки |
кг |
1 |
Мотиль, гамарус, волохокрилець, дафнія, циклоп, артемія*** |
кг |
0,1 |
Примітка:
* за винятком випадків, коли добування (вилов) перевищує добову норму за рахунок однієї найбільшої за вагою особини.
** добова норма вилову карася сріблястого та окуня в порядку загального використання 5 кг (на водосховищах р. Дніпро).
*** добування (вилов) для застосування як наживки при риболовлі або для потреб акваріумного риборозведення.
Не встановлюється добова норма добування (вилову) для наступних видів водних біоресурсів: атерина, верховодка, тюлька, окунь, бички (крім видів, занесених до Червоної Книги України), а також рапана.
________________________________
Додаток 3 до Правил
любительського рибальства
(пункт 3 розділу V)
Дозволені види та кількість водних біоресурсів для добування (вилову)
на одного рибалку-любителя за добу при здійсненні спортивного рибальства
Об’єкти вилову (риба) |
Одиниці виміру |
Кількість |
Прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби: | ||
сом | шт | 1 |
хижі види риб (судак, білизна, щука) | шт | 3 |
інші види риб* | кг | 3 |
* Примітка: за винятком випадків, коли вилов перевищує добову норму за рахунок однієї найбільшої за вагою особини.
__________________________________
Додаток 4 до Правил
любительського рибальства
(пункт 2 розділу VI)
Місця заборони (протягом всього року) та строки заборони добування (вилову) на водоймах України
1. Забороняється добування (вилов) протягом всього року у таких водоймах України:
1.1. В Чорному морі з лиманами і пониззями річок:
перед гирлом р.Дунай на ділянках шириною 1 км в обидва боки від кожного рукава й гирла, відлічуючи від середини фарватера, на 5 км углиб моря, а також безпосередньо в р.Дунай та Стенсівсько-Жебріянських плавнях в акваторіальних межах Дунайського біосферного заповідника;
1.2. В Дністровському лимані:
1) перед гирлами річок Дністер та Турунчук на відстані 2 км праворуч і ліворуч від гирел і на 2 км в бік лиману;
2) на ділянці від гирла ріки Турунчук вздовж західного берега до міста Білгород-Дністровський на відстані 1 км вглиб лиману;
3) перед гирлом, яке з’єднує Дністровський лиман з морем – на відстані 1 км в обидва боки від гирла, на 2 км углиб моря і на 1 км усередину приморської частини Дністровського лиману від Кароліно-Богазької коси і на 1 км в обидва боки від гирла;
4) у Карагольській затоці;
5) в озері Ялпуг – у верхів’ї від автошляхового мосту Болград-Рені униз до лінії, яка з’єднує північну межу села Тополине і протилежний берег, на 5 км від південної межі с.Виноградівка;
6) в озері Кагул – від риборозплідника рибгоспу ім.Шмідта на 2 км уздовж берега в бік м.Рені та на 500 м углиб озера, включаючи протоку Руська;
7) в озері Кугурлуй – від каналу Тобачел Ренійського району, включаючи райони плавнів Каприці, Голубова Скеля, Шурой, а також канал “Георгій Запша” до виходу в озеро Кугурлуй та углиб водойми на 200 м;
8) у верхів’ях Хаджибейського лиману – від лінії, яка з’єднує північний край с.Щорсове з південним краєм с.Жовте, до гирла р.Малий Куяльник і вглиб до південної водної межі с.Білка;
9) у верхів’ях озера Сасик – від лінії, яка з’єднує південні межі селищ Борисівка та Трапівка, до гирл річок Кагільник та Сарата і углиб цих річок до автошляхових мостів на трасі Татарбунари – Жовтий Яр;
1.3. На річці Південний Буг:
1) на ділянці від греблі Олександрівської ГЕС на протязі 4 км униз за течією (Миколаївська область);
2) на ділянці в межах м.Первомайська від впадання р.Кодима вниз річкою до краю міської межі;
3) у притоці Синюха на ділянці від Первомайського заводу будматеріалів до впадання в р.Південний Буг;
1.4. На річці Дніпро:
1) на відстані 10 км униз за течією від греблі Каховської ГЕС;
2) на Львівській ямі (на 700 м униз і на 100 м угору від пристані с.Львів);
3) на ділянці нижче за лінію від Верхньо-Касперівського маяка через протоки на щоглу Червоної Хати і далі на верхів’я затоки Глаголь на південь до виходу протоки Джигірка, включаючи Щучу Забич, і далі – на материковий берег, і в Дніпровському лимані – перед гирлами ріки Дніпро по лінії, що йде від гирла балки біля східного краю с. Широка Балка, через лиман у точці 4,5 км на захід від рибоприймального пункту в с.Рибальче, на Станиславській ямі (навпроти села Станислав) тощо.
1.5. Азовське море з лиманами і пониззями річок, що до нього впадають:
1) від мису Довгий в Арабатській затоці до бухти Шовковиця в Казантипській затоці на відстані 8 км береговою лінією;
2) від села Каменське до бухти Насир в Арабатській затоці на відстані 15 км береговою лінією;
3) від фортеці до північної межі с.Соляне на Арабатській стрілці;
4) від мису Чагани на схід до пансіонату військрадгоспу “Азовський” на відстані 18 км береговою лінією;
5) від Чорної гори мису Тархан на схід до водовипуску очисних споруд
м. Керч у районі Булганацької балки.
1.6. Внутрішні водойми:
1) у Дніпровських водосховищах:
Київському – перед гирлом р.Тетерів на ділянці, обмеженій з боку водосховища лінією, що йде від південної межі с. Страхолісся водною межею Дніпровсько-Тетерівського держлісомисливського господарства до північної межі с.Сухолуччя річкою Тетерів до с.Приборськ.
2) Канівському:
на відстані 5 км вниз від греблі Київської ГЕС;
в затоці “Річище” вниз, від греблі до гатки;
в затоці “Галерне” на всій акваторії.
3) Кременчуцькому:
на відстані 5 км нижче від греблі Канівської ГЕС до створу пристані “Тарасова гора”;
верхній вхід до урочища “Озеро Криве”;
у Роському іхтіологічному заказнику у межах: від гирла річки Рось до с. Межиріч із затоками і заплавами;
в затоках:
Сульській – від острова “Жовнинська круча” – село Мозоліївка вгору до гирла річки Сула;
Цибульницькій – від острова “Московська гора” траверзою на протилежний берег і вгору до гирла річки Цибульник;
перед гирлом річки Вільшанка на відстані 500 м від гирла в обидві сторони та вглиб водосховища;
в Липівському державному орнітологічному заказнику в межах: від залізничного моста вгору паралельно суднового ходу, вздовж лівого берега на відстані 400 м за острови Копилові і далі в напрямку с.Кедина Гора;
3) Дніпродзержинському:
на відстані 10 км униз від греблі Кременчуцької ГЕС;
у відрозі ріки Псел від нижнього закінчення острова Волчек у районі колишнього села Редути догори, паралельно до суднового ходу, на русловий маяк біля гирла р.Псел і до створу N 9;
у Ворсклянській затоці – лінією: Кишеньковське лісництво – с.Великий Курган, від нього – на лівий берег (колишнє с.Вереміївка), далі вгору до шосейного мосту на трасі “Світлогорськ – Кобеляки” біля с.Лучки.
4) Дніпровському:
на відстані 5 км – униз від греблі Дніпродзержинської ГЕС
до автошляхового мосту в м.Дніпродзержинську;
у балці Велика Осокорівка – від гирла на створі, обмеженому насосною станцією водопроводу “Дніпро – Західний Донбас” – траверзою на протилежний берег угору за течією до траси “Москва-Сімферополь”, включаючи всі балки та затоки;
в балці Вороній – від с.Мар’ївка Синельниківського р-ну – униз за течією, включаючи острови Великий і Малий Махорет з прилеглими ділянками шириною 50 м.
5) Каховському:
на дільниці від греблі Дніпровської ГЕС старим і новим руслами до залізничних мостів через водосховище в м.Запоріжжя, за винятком дільниці по старому руслу р.Дніпро, від гранітного кар’єру до затоки “Вирва”;
у затоках:
Капулівській – від лінії: мис в с.Капулівка – мис в с.Олексіївка – насосна станція колгоспу ім.К.Маркса – вглиб затоки;
Новопавлівський – від лінії: мис у районі зони відпочинку м.Нікополя, включаючи Зелений острів, – західна межа смт Червоногригор’ївка – углиб затоки;
Рогачицький – від лінії: мис в с.Рогачик – с.Сергіївка, угору до автостради Запоріжжя – Нова Каховка;
6) на внутрішніх водоймах Кучугур:
від східної межі с.Іванівка до пристані Енергодар – у 500-метровій прибережній смузі, включаючи Іванівські кучугури та їх внутрішні водойми;
від лінії ЛЕП до Водянського ковша у 500-метровій прибережній смузі, включаючи внутрішні водойми Водянських кучугур;
в кілометровій зоні навколо Великих кучугур і Малих кучугур;
7) у водосховищах:
Дністровському:
перед гирлами річок, що впадають у Дністровське водосховище, – на 1 км в обидва боки від гирла і углиб водосховища та на 1 км від гирла догори за течією.
Ладижинському:
від острова в с.Сокілець до бази відпочинку Вінницького державного політехнічного університету;
від греблі Ладижинської ГЕС до Паланської затоки правим берегом;
8) у річках:
Конка – на ділянці від залізничного мосту до автошляхового мосту автомагістралі Москва-Сімферополь через цю річку;
Ворскла – на ділянці від гирла до гужового мосту біля міста Кобеляки;
Псел – на ділянці від гирла до залізничного мосту через цю річку біля станції Потоки;
Цибульник – на всій її протяжності;
Сула – на ділянці від гирла до села Бурімка правим берегом і до с.Горошино лівим берегом;
Вільшанка – на ділянці від гирла до с.Байбузи;
Південний Буг – на відстані 5 км від греблі Гайворонської ГЕС униз за течією;
Оскол – на ділянці від гирла до греблі Червонооскольської ГЕС;
Сіверський Донець – на ділянці від села Студенок до села Кам’янка Ізюмського району Харківської області;
на ділянці від автошляхового мосту с. Богородичне до с. Маяки;
від Райгородської греблі до затоки Мертвий Донець;
на ділянці від греблі ЛТЕС (м.Щастя) до гирла річки Євсуг, включаючи 1,5 км русла цієї річки вверх за течією;
Деркул – на ділянці від села Герасимівка до гирла;
Тетерів із заплавою – на ділянці від гирла до с.Приборськ;
від греблі буферного водосховища в с. Нагоряни донизу на відстані 1 км;
Бистриця Надвірнянська – на ділянці від початку до с. Пасічна Надвірнянського району;
Бистриця Солотвинська – на ділянці від початку до с. Монастирчани Богородчанського району;
Прут з притоками – в межах території Карпатського Національного природного парку;
Чорний Черемош і Білий Черемош з їх притоками – на ділянці від початку до села Кути Косівського району;
Рибниця з притоками – на всій протяжності у межах Івано-Франківської області;
Лімниця з притоками – на ділянці від витоку до шляхового мосту в с.Рівни;
Чечва з притоками – на ділянці від витоку до впадіння в Чечвинське водосховище;
Свіча з притоками – на ділянці від витоку до мосту у м. Вигода Долинського району;
Лужниця з притоками – на ділянці від витоку до шляхового мосту в с.Гошів;
Сукіль з притоками – на ділянці від витоку до шляхового мосту в місті Болехів;
Десна – в іхтіологічному заказнику “Кам’яна гряда” – ділянка на відстані 1 км в районі пристані м. Новгород-Сіверський Чернігівської області.
2. Забороняється добування (вилов) в умовних регіонах України у такі строки:
2.1. Чорноморський регіон:
1) р.Дунай в межах України – на 30 діб, на придатковій системі української ділянки ріки, включаючи озеро Сасик – на 60 діб (конкретні строки встановлюються щорічно з урахуванням погодних умов);
2) р.Дністер в межах Одеської області – з 15 квітня по 5 червня, у плавневих озерах – з 15 квітня по 15 червня;
3) р.Дніпро – від місця впадання у Дніпровський лиман до забороненого простору Каховської ГЕС з притокою Інгулець від гирла до с.Велика Олександрівка, включаючи придаткову систему цих річок* – з 10 квітня по 15 червня;
4) р.Південний Буг* – від впадання у Бузький лиман до с.Голоскове – з 5 квітня по 25 травня;
5) р.Інгул* – від гирла до с.Чернишовка – з 1 квітня по 30 червня;
6) в лиманах:
Дніпровському, Бузькому і Березанському – на усій акваторії – з 5 квітня по 5 червня;
Дніпровському – на відстані 1,5 км від берега углиб лиману на ділянці від нижньої межі Дніпровського забороненого простору до Покровсько-Хуторського лабазу, включаючи всю придаткову озерну систему – з 6 червня по 15 червня;
Тілігульському, Григоріївському, Дофонівському, Шаболатському (Будацькому), Сухому і Тузловському – з 1 травня по 15 червня;
Хаджибейському – з 15 квітня по 15 червня;
Дністровському з прилеглими плавнями – з 15 квітня по 31 липня;
Дніпровському по всій акваторії – з 5 квітня по 5 червня, а на ділянці від нижньої межі Дніпровсько-Хуторського лабазу – у півторакілометровій прибережній зоні, включаючи придаткову систему – до 15 червня;
7) у Кучурганському водосховищі – з 15 квітня по 15 червня;
8) у всіх придністровських озерах з прилеглими до них єриками і плавнями – з 15 квітня по 15 червня;
9) у озерах і гирлах лиманів, які з’єднують озера і лимани з морем, і перед гирлами з боку моря та лиманів – на відстані 500 м в обидва боки від гирла та на 500 метрів углиб моря, озера, лиману – з 1 квітня по 31 серпня;
10) в усіх інших водоймах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, не вказаних у цих Правилах – з 1 квітня по 30 червня;
11) у всіх внутрішніх водоймах Автономної Республіки Крим – з 1 квітня по 31 травня;
2.1.1. Забороняється добування (вилов) таких водних біоресурсів у Чорноморському регіоні:
1) азово-чорноморської кефалі в морі і лиманах – з 20 серпня по 10 вересня;
2) оселедця в р.Дунай і передгирловому просторі Чорного моря – в строки ступеневої заборони;
3) оселедця в рр.Дністер, Турунчук і Дністровському лимані – в строки ступеневої заборони;
4) бичка в Чорному морі – з 1 травня по 15 червня;
5) глоси в Чорному морі (крім Каркінітської затоки) і в лиманах – з 14 лютого до 1 травня;
6) креветок – з 1 червня по 31 серпня;
7) мідії – з 1 червня по 30 серпня.
2.2. Азовський регіон:
1) в усіх річках з їх придатковими системами – з 1 квітня по 31 травня;
2) в Азовському морі, Керченській протоці і затоці Сиваш: камбали-глоси – з 1 січня по 31 травня, креветок – з 1 липня по 31 липня.
2.3. Регіон внутрішніх водойм:
1) на період нересту риби:
у всіх водосховищах, а також в озерах Волинської і Рівненської областей – з 1 квітня по 10 червня;
в річках, притоках і озерах Закарпатської області – з 25 березня по 15 травня і з 1 вересня по 31 грудня;
р.Дністер* з усіма притоками – з 1 квітня по 10 червня;
у всіх інших річках та їх кореневих водах – з 1 квітня по 20 травня, а в придаткових – з 1 квітня по 30 червня;
2) на зимувальних ямах – з 1 листопада до закінчення зимового періоду
3) на окремих ділянках у таких межах:
3.1) у водосховищах:
Київському – з 1 листопада до 30 червня:
від греблі насосної станції на річці Ірпінь на відстані 3 км в обидві сторони і вглиб водосховища;
Кременчуцькому – з 1 листопада до кінця весняної заборони на ділянці від острова Червоний (48-й буй) вгору до 72-го буя шириною по руслу Дніпра 1 км;
Дніпровському – з 1 березня по 31 серпня:
в балці “Гадюча” (Малишовка) від гирла до вершини;
у Самарській затоці на ділянці від Усть-Самарського автошляхового мосту вгору за течією до створу: мис с.Одинківка – Кремська затока;
в балках з 1 квітня по 31 серпня:
Мала Осокорівка – від гирла до вершини балок Капустяна і Дубова;
Вільна – від гирла до селища Відрадне;
Крачуновське – з 1 квітня по 31 серпня:
від гирла річки Боковенька до с.Христофорівка;
на річці Боковій – з 1 квітня по 31 серпня, від гирла до с.Софігейківка.
в річках з 1 листопада по 20 травня:
Десна – від Чернігівського залізничного мосту до автошляхового мосту в с.Шестовиця;
перед гирлами річок Снов та Убідь – в обидва боки на відстані 1 км від гирл;
Убідь – з усіма рукавами від гирла до смт Сосниця.
* Примітка: встановлені строки заборони, поширюються також на їх придаткову систему.
Уже сейчас надо обсуждать, пока это не стало нормативным актом!
Оставьте ответ
Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.
9 Комментариев
В наших умовах не можна дозволяти підводне полювання.Вибивається все(від товарної риби до маломірної,раки збирають ледве не мішками). Особливо критично це для малих річок.Зауваження пишу скрізь,де можна,тільки почалось обговорення цих Правил.Однак,бачу,що цей спосіб “любительської ” рибалки проштовхують і ніякі зауваження не допоможуть. Треба збиратись в якусь спілку і напряму впливати на подібні пропозиції влади.
А шо робити із промловом? Тобто нам дозволяють упіймати аж трьох судаків, натомість не має жодної заборони для промисловиків. Ловіть хоч тисячу. Дуже скоро я остаточно сформулюю бачення особисте на цей проект. Зараз я просто в шоці…
не думаю щьо підводне полювання винищює рибу в наших водоймищях прозрачьність води яка допускає реальну можливість полювати є дуже на малий термін мій товариш за цей сезон аолював лише двічі більше не вийде вода мутна а от фаточьники під вечір зїжаються як комарі . та і щьоб добути великий трофей (який вже в свою чергу є не продуктивним в плані потомства ) дуже нелегка справа і звісно промисловики дають жити і з грошей за які вони беруть ліцензії я не думаю що іде хороший відсоток для зариблення водойм так як на бугу в вінниці закинули в прошлому році рибу в перше за 50 років
если правила введут в такои редакции то лучше написать любительскии лов разрешен на поплавчанку фидер с одним крючком а зимои только на мормышку все остальное браконьерские снасти
Меня больше волнует то, почему правила для рыбаков любителей устарели, а правила для промысловиков нет!!!
Непонятно, в Азовском регионе вообще нельзя ловить бычка, или его минимальный размер 25 см?
Да и вообще весь этот проект похоже направлен на устранение рыболовов-любителей как класса.
Типа, идите в браконьеры и занимайтесь коррупцией с рыбинспекцией или вообще забудьте о рыбалке и сидите дома, коли нет денег оплатить рыбалку в частных водоёмах.
Да не нужно сильно морщить лоб, новые правила, действительно пропитаны любовью к промысловикам…
Взимку купив ммс . Тепер залишилось зробити на ньому рею із спінінгів іповіситись на сплетених шнурах
Не тре так хвилюватись. Це ще не прийнято